Примхи погоди: холодна весна та її наслідки

 

Здавна в багатьох людей склалася така думка, що високосний рік — це якийсь незвичайний рік, що приносить неприємності, тому й не розпочинали серйозних справ, зокрема не створювали сім’ї. Ніде в літературі я не зустрічав щодо цього якихось спостережень, однак цього року, що якраз є високосним, згадав про це народне повір’я.

Небувало тепла, майже безсніжна зима. У березні зацвіли першоцвіти, набухли бруньки на деревах, зазеленіли газони. Бідні на опади березень і особливо квітень. А нічні заморозки витягували з грунту і той мізер вологи, що був. Сильні північні, північно-східні вітри продовжували погіршувати ситуацію з вологою в грунті. У низці регіонів з’явилися пилові бурі, навіть у зоні Полісся. 

Такі погодні умови негативно позначилися на стані озимих культур. По-перше, підмерзла вегетативна маса. По-друге, не розвивалася вторинна коренева система. По-третє, на багатьох посівах через відсутність вологи рослини почали в’янути, що загрожувало їм загибеллю. Зокрема в південних областях на значних площах посіви озимини загинули. Так, станом на 14 травня пшениця озима загинула на 39% від усієї площі посівів, озимий ріпак — на 32%, ячмінь озимий — на 26%. У Полтавській області, на щастя, площа загиблих посівів становить лише 1 250 га. Але те, що сталося, не дасть можливості одержати добрий врожай.

Враховуючи такий стан озимини, частина аграріїв збиралася її пересівати. Та дощі, що розпочалися в травні, помітно поліпшили стан озимого клину. Адже весняне бездощів’я за відсутності вологи деякою мірою стримувало проведення весняної посівної компанії.

Крім того, весняні холоди спричинили підморожування бруньок на плодових деревах. Незважаючи на те, що абрикоси, черешні, вишні, сливи, алича, яблуні і груші квітували добре, через низькі температури, сильні вітри, відсутність запилювання комахами зав’язі в більшості випадків кількість плодів виявилася мізерною, а в деяких — вони й зовсім відсутні. Також підмерзли тюльпани, нарциси, не так, як завжди квітували каштани, бузок.

Але примхи погоди на цьому не закінчилися. Увесь травень йшли дощі різної інтенсивності, із вітром, а інколи й градом. Загалом опадів випало від 2-х до 4-х місячних норм. Наприклад, 28 травня в Лубнах опадів випало 60 мм, а у Веселому Подолі — 50 мм. Однак температурний режим у травні був нижче норми.

Погодні умови і нині (за достатньої кількості вологи в грунті) негативно впливають на ріст і розвиток рослин через відсутність належної кількості позитивних температур. Сума ефективних температур із 24 квітня по травень становить лише 100° С за норми 200° С.

Аграрії наголошують, що рослини нині не ростуть, особливо теплолюбні, а кукурудза пожовтіла. Дехто з виробників планує пересівати рано засіяні площі кукурудзи через зріджені сходи. Народна мудрість гласить: як прийде май — у землю дбай, а прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь. 

Розпочався червень. Вологи в грунті поки що достатньо. Тому можна сіяти поукісні культури, кукурудзу на зелений корм, на силос, а можливо, і на зерно ранньостиглих гібридів, гречку, ранньостиглі сорти проса, огірки, інші овочеві культури, але необхідно мати на увазі, що в червні почне зменшуватися тривалість світлового дня.

Через весняні морози підмерзли озимий горох, багаторічні бобові трави. А урожаї зеленої маси озимого жита, люцерни, еспарцету значно нижчі за попередні роки. У пригніченому стані знаходяться теплолюбні культури: огірки, помідори, перець, баклажани, гарбузи, кабачки, цукіні, патісони, дині, кавуни. До того ж погодні умови в травні сприяють розвитку хвороб сільськогосподарських культур, заростанню посівів бур’янами.

Очевидно, нині відбуваються глобальні зміни клімату. Причому в останні роки ці зміни стали більш очевидними. 40 років я веду спостереження за погодою, фіксуючи щодня її основні параметри: температуру повітря, відносну вологість, кількість опадів, напрями вітру тощо.

Варто зазначити, що нинішній квітень виявився найтеплішим за всю історію метеоспостережень на земній кулі. Загалом весна за погодними умовами в Полтавській області дещо схожа на весну 2004 року, єдина відмінність — цьогоріч вони були більш жорстокими й непередбачуваними. Завідувачка відділення кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди Інституту гідрометеорології Вазіра Мартазінова попереджає, що погодні умови, які спостерігаються зараз, будуть в Україні найближче десятиріччя. Вони характеризуватимуться суховіями, штормовими вітрами, різкими коливаннями температур. Циркуляція в атмосфері стає більш загостреною, чого не відбувалося раніше. 

Також відмічають різкі перепади температур протягом одного місяця: тиждень холоду, тиждень тепла. Раніше такі перепади були більш плавними, більш розмитими. Такі погодні умови, звісно, впливають на економіку країни. Так вважає член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин: мовляв, цього року на нас очікує неврожай, а разом із цим — підвищення цін на хліб і картоплю. За попередніми оцінками, урожай зернових буде на 18% нижчий за минулий рік.

Значною мірою кліматичні зміни залежать від людської діяльності. Природа, образно кажучи, «віддячує» нам то тропічними зливами, то посухами, то градобіями й іншими нетиповими для нас стихіями. Надмірне розорювання земель, засилля монокультури, відсутність у посівах грунтозміцнюючих культур, знищення лісосмуг, масова вирубка лісів, розорювання природних лук і пасовищ призводять до виникнення пилових бур, які знищують верхній родючий шар грунту.

Аномальні погодні умови, намагання крупних землевласників одержати надприбуток за будь-яку ціну можуть призвести до обмеження прав водокористувачів у використанні води. Адже, за інформа-цією Укргідрометцентру, на більшості річок України спостерігається низька водність, що загрожує пересиханням малих водойм.

Паралельно з холодною весною, яка негативно вплинула на аграрну галузь, ми, як і весь світ зіткнулися зі смертельно небезпечною коронавірусною інфекцією, відсутність засобів лікування від якої призводить до трагічних наслідків.

Пандемія коронавірусної інфекції вкрай негативно вплинула на всі сфери людської діяльності, сприяла масовому безробіттю, зростанню бідності населення, а головне — призвела до смерті людей. Два з половиною місяці в самоізоляції серйозно вплинули на людей, їхню свідомість, змусили змінити звички, багато чого переосмислити, задуматися. А задуматися є над чим: насамперед почати відповідально ставитися до дотримання необхідних рекомендацій та елементарних правил гігієни. 

Але, незважаючи на деяке полегшення карантинних заходів, коронавірусна інфекція не відступила, адже люди продовжують хворіти і вмирати. Міжнародна організація охорони здоров’я передбачає наступну хвилю захворювання. Ми ж у переважній більшості не дотримуємося маскового режиму, ігноруючи заходи безпеки, на яких наголошує держава, наражаючи одне одного на смертельну небезпеку, а також забуваємо про те, що хворіють і вмирають не тільки люди, які перебувають у зоні ризику, а й молодь та діти. Задумаймося: найдорожче в людини — це життя, і дається воно лише один раз. Сьогодні, як ніколи усі ми повинні проявити високу свідомість, людяність, турботу одне про одного, а також докорінно змінити своє ставлення до землі, природи. Інакше може бути пізно!

Микола ОПАРА, 

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри землеробства і агрохімії імені 

В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства»

Газета "Вечірня Полтава"
Переглядів: 6 | Коментарів: 1


Додати новий коментар

Зображення користувача Axmrco.

order calcitriol online <a href="https://rocaltrtn.com/">calcitriol us</a> buy generic calcitriol